БДСМ Протокол

Невидимі протоколи

Невидимі протоколи діють приховано й непомітно. Зазвичай невидимі протоколи використовують для обміну владою в ситуаціях, де потрібна стриманість або непомітність, чи як спосіб вдосконаленої комунікації, що дозволяє швидко передавати складну інформацію чи концепції.

Такі протоколи та ритуали часто застосовують пари, які мають дітей, ті, хто практикує D/s (домінування/підпорядкування) у публічних місцях і не бажає привертати увагу чи змушувати сторонніх бачити щось неналежне, або ж тоді, коли хочуть насолодитися добре натренованими рабом/рабинею.

Почесні звертання

Почесне звертання — це слово чи вислів, які передають повагу або шану при звертанні до людини чи згадуванні її. Почесні звертання є однією з найпоширеніших форм протоколів у БДСМ. Почесне звертання часто є титулом на кшталт «Сер», «Володарка» тощо на позначення Домінанта чи Доміни . Хоча певне звертання може мати конкретні асоціації, воно не завжди означає наявність певних «кваліфікацій».

Зазвичай почесні звертання використовуються під час сесії (сцени) або в моменти, коли невидимі протоколи не потрібні для цілодобових (24/7) динамік. Їх часто використовують на початку чи в кінці фрази. Деякі звертання можуть бути отримані як заслужені титули від певних спільнот чи інституцій.

Почесні звертання часто мають маскулінну чи фемінінну форми, але нерідко використовуються і без прив'язки до гендеру.

Ось кілька поширених звертань:

• Альфа
• Раб / Рабиня
• Сер / Міс
• Дом / Доміна / Домінант
  
• Власник / Власниця 
• Майстер / Мадам
• Майстер / Господар / Лорд / Леді / Господарка
• Богиня

Ритуали

Ритуал — це урочиста дія в межах динаміки обміну владою, що складається з послідовності дій (зазвичай виконуються сабмісивом) у встановленому порядку, визначеному Домінантом/Доміною. На відміну від протоколу, ритуал завжди має конкретну фізичну дію, пов’язану з ним, а також певний тригер — умову чи подію, яка його запускає. Протокол же може бути просто правилом, що регулює поведінку.

Ритуали можуть стосуватися будь-якої сфери, яку Домінант/Доміна вважає важливою. Найпоширеніші з них передбачають, що сабмісив має:

• вітатися з Домінантом/Доміною особливим чином;
• відчиняти двері перед Домінантом/Доміною;
• подавати спеціальні напої чи страви у визначені години;
• носити повідок чи нашийник за певних обставин.

Мантра

Мантра — це ритуалізоване, урочисте висловлювання. Найчастіше мантри використовують як позитивні афірмації, які активуються у певний час доби або за певних умов. Мантри часто допомагають закріплювати кондиціонування (навчену поведінку) і можуть мати легкий гіпнотичний ефект. Окрім слів, мантра може супроводжуватися конкретними фізичними діями, які посилюють її вплив.

Мовні конструкції

У рамках D/s динаміки існують різні мовні звичаї. Деякі пишуть слова й імена, що позначають Домінантів і Домін, із великої літери, а ті, що стосуються сабмісивів  — із малої. Саме тому пишуть D/s. Інші ж цього правила не дотримуються. Така практика виникла в інтернет-чатах, щоб легше було розпізнати роль автора/авторки чи особи, про яку йдеться, і згодом поширилася на інші форми письмового спілкування.

Крім того, деякі сабмісиви уникають уживання особових займенників, натомість називаючи себе, наприклад, «ця рабиня» або «дівчина/хлопець Майстра Боба». Це іноді розглядають як прояв скромності або об’єктивації, проте такий стиль мови є повністю добровільним і використовується для зменшення персоналізації. Існує припущення, що ця традиція має корені у військових звичаях, де новобранці зобов’язані називати себе «цей рекрут», а не «я» чи «мене».

Також у деяких динаміках можуть існувати мовні обмеження, наприклад, заборона говорити «ні» Майстру/Майстрині (при цьому сабмісив усе одно має інші способи висловити незадоволення, не кидаючи виклик владі Домінанта/Доміни), або ж вимога ставати на коліна і просити дозволу говорити за допомогою певного жесту.

Найкращі практики

Щоб створити базові протоколи, варто визначити, що для вас як для Домінанта/Доміни має цінність і які дрібні дії могли б зробити ваше життя приємнішим або зручнішим. Потім обговоріть це з партнером/партнеркою й домовтеся про умови виконання цих протоколів.

Ритуал або протокол повинен:

• бути таким, щоб його можна було підтримувати постійно без постійного контролю з боку Домінанта/Доміни;
• бути помітним для Домінанта/Доміни, якщо його не виконано, і викликати реакцію;
• бути практичним, інакше його не дотримуватимуться регулярно;
• сприяти зануренню сабмісива у відповідний стан і зміцненню D/s-стосунків, а не заважати цьому;
• не бути нудним і бажано запобігати рутині;
• бути безпечним і в межах попередніх домовленостей;
• формулюватися у формі «що робити», а не «чого не робити»;
• переглядатися на початковому етапі та надалі (наприклад, щороку), щоб залишатися актуальним і корисним.

Врахувавши ці аспекти, ви зможете створювати власні, ефективні протоколи. Головне – розуміти, чого саме ви хочете і що вам подобається. Якщо цього розуміння ще немає — важливо пізнати себе, перш ніж вчити сабмісива тому, як вас задовольняти.

Протоколи інших людей

Під час створення власних протоколів корисно мати приклади для порівняння. Зверніть увагу, наскільки різняться стиль, ціль і застосування у таких джерел:

• Mistress Zeneca’s High Protocol Manuals

• House of KAOS Estate Protocols

Схема протоколу 

Коли у вас з’являться ідеї, що для вас справді важливо, структуруйте їх у схему.

Схема протоколу — це системний спосіб опису правил, які складають протокол. Вона поділяється на чотири частини:

1. Класи — групи людей, які взаємодіють за протоколом, та їхня ієрархія. 
2. Одяг і символи — будь-які вимоги до зовнішнього вигляду або символів (наприклад, нашийники).
3. Правила мовлення — щодо мовчання, звертань, дозволу говорити.
4. Поведінка — правила щодо того, як потрібно стояти, ходити, сидіти, ставати на коліна тощо.

У межах D/s зазвичай більший акцент у протоколі робиться саме на сабмісива.

Впровадження протоколу

Перш ніж запровадити протокол, обговоріть ваші занепокоєння та можливі виклики, особливо приділивши увагу думкам сабмісива, адже вони матимуть певні інсайти, яких не матимете ви.

Запроваджуйте по 1–3 протоколи за раз. Додавайте нові лише після того, як сабмісив засвоїть їх через кондиціонування. Це потрібно, щоб не перевантажувати сабмісива. Коли випробовуєте новий протокол, застосовуйте його тимчасово, спостерігайте за реакцією на нього й адаптовуйтпе відповідно до потреб стосунків. Щойно процес буде відшліфований, узгоджений і відтренований, внесіть його до протоколів, які вважаються очікуваннями Домінанта/Доміни.

За бажання, заведіть журнал, де зазначатимете, коли протокол було вперше застосовано й коли він був вивчений достатньо добре. Такий журнал можна буде використовувати, якщо станеться порушення протоколу.

Якщо раб чи рабиня помічають, що протокол не виправляється після порушення, у них часто починає руйнуватися структура стосунків у голові, що є руйнівним для взаємин, побудованих на структурі й обміні владою. Якщо таке стає звичним, структура може розпастися. Якщо ж Домінант/Доміна розуміє, що порушення протоколу не надто їх засмучує чи взагалі не привернуло уваги, краще знизити статус протоколу до просто вподобання, а не очікування, як це передбачено самим терміном «протокол».

Високий протокол (High Protocol)

Термін High Protocol часто використовується у D/s і M/s-відносинах, але не має універсального визначення. Зазвичай він застосовується під час формальних подій (наприклад, вечеря у спільноті тих, хто мають фетиш на шкіру), де поведінка є дуже регламентованою.

Типові риси високого протоколу для сабмісивів:

• Суворе обмеження мовлення (вимога мовчати чи говорити лише з дозволу, спеціальні звертання, як-от «Сер, так, Сер!»).
• Покірна поведінка (не повертатися спиною до Домінанта/Доміни, тримати голову нижче; ставати на коліна, коли не виконуєш іншого задвання; просити дозволу вийти з кімнати).
• Миттєве виконання команд і повна концентрація на Домінанті/Доміні.
• Служіння без привернення уваги до себе.

Класичним прикладом є вигаданий протокол у романі «Історія О» (Story of O).

У присутності сторонніх високий протокол може мати риси перформативності, але перед «ванільною» аудиторією (людьми поза спільнотою БДСМ) це вважається порушенням згоди.

Рівні протоколу

Протокол може також існувати на різних рівнях і бути впорядкованим відповідно до потреб і бажань Домінанта/Доміни у групи на кшталт високого, середнього, низького та нульового протоколу. Ось приклад рівнів протоколу від The Estate Protocols of House Tanos

Низький протокол

Використовується у ванільних та неформальних ситуаціях.

• Постійне нагадування про служіння та його обов’язки.
• Дозволена невимушена поведінка, але в межах певних кордонів.
• Непомітне й ненав’язливе визнання статусу, наказів, вимог і прохань.
• Поведінка, що відображає мої наміри та бажаний формат взаємодії як на особистому, так і на професійному рівні.
• Усвідомлення відповідальності, попри спокуси, які можуть виникати через невимушеність поведінки та відчуття самостійности.

Середній протокол

Для більшості публічних БДСМ-сцен і під час ігрових сцен.

• Пріоритизація рішень у відповідному контексті.
• Усвідомлення часу і місця, де допустимі певні рівні невимушеної поведінки.
• Послідовні базові правила дій і відповідальності.
• Усвідомлення та передбачення моїх потреб і побажань — а також потреб шанованих Домінантів/Домін у моїй компанії — як першочергового завдання.
• Зосередженість на БДМІ-пріоритетах, незалежно від того, наскільки довгим або виснажливим є перебування в Середньому протоколі.

Високий протокол

Зазвичай використовується протягом коротких періодів або під час триваліших покарань.

• Повна увага та концентрація, незалежно від відволікаючих чинників.
• Абсолютна й миттєва покора — без затримки, вагання чи запитань.
• Прийняття рішень і розстановка пріоритетів НЕ є частиною Високого протоколу; бажання, потреби й прагнення сабмісива призупинені.
• Будь-які зайві рухи, мова та думки неприйнятні. Якщо діє «Перший протокол», вимагається максимальна концентрація.
• Усвідомлення того, що кожен рух, відповідь і поведінка ретельно розглядаються та оцінюються.
  

Джерело