«Я лише чула про це, але все, що я читала, відрізняється. Що це таке і як зрозуміти, що я там? Чому я мала б хотіти туди потрапити? Мені б хотілося почути не лише про саму концепцію, а й про конкретні особисті досвіди».
Гарні запитання, *s*… Так багато людей у D/s культурі використовують слова сабспейс, diving («пірнання») або flying («політ»), що легко припустити, ніби всі інші вже знають, про що йдеться. Але мені здається, усі ці терміни — радше особисті ярлики, якими сабмісиви описують свої внутрішні стани, залежно від власного характеру, бажань, партнерів/ок і, звісно, самої сцени.
Я вже деякий час думаю про це й умовно поділяю змінені стани, які переживає сабмісив, на п’ять категорій:
Ендорфінний підйом
Це, мабуть, найпростіше пояснити логічно. Коли ми відчуваємо біль (або страх), тіло виділяє ендорфіни, що допомагають упоратися з «атаками». Один із приємних побічних ефектів ендорфінів — це природний «кайф», який може варіюватися від м’якого відчуття невагомости до шаленої, крикливої ейфорії. Майже певна, що те, що деякі саби називають diving чи flying, великою мірою зумовлене саме ендорфінами, хоча, звісно, існують і складніші фактори.
Ейфорія
Без сумніву, ендорфінний підйом може викликати ейфорію, але я вірю, що саме підпорядкування, радість від подолання внутрішніх бар’єрів і свідоме бажання віддати контроль також здатні привести до цього стану.
Сексуальність
Бажання підпорядковуватися майже завжди пов’язане (якщо не обмежене) із нашою сексуальністю, а саме підпорядкування може бути потужним сексуальним поштовхом. Не можна ігнорувати факт, що простий акт покори комусь із владою змушує серце битися швидше, тіло реагувати, а розум — кружляти у власному сексуальному вирі.
Ментальний простір
Сабмісивний стан свідомости, або те, що дехто називає сабспейсом. Коли цього рівня досягнуто, підпорядковуватися стає не лише легше — іноді майже неможливо цього не робити (саме тому людину в такому стані потрібно вести з особливою турботою). У кожного й кожної свій шлях до цього стану. Я б описала його як дуже довірливий, прийнятливий і мирний. У глибокому хедспейсі навіть спілкування може бути складним. Для мене це відчувається ніби втрата фокусу, хоча водночас я усвідомлюю, що концентрація на партнері/партнерці життєво важлива, і без неї я б не досягла цього стану.
Нірвана
Я вживаю це слово радше у філософському, ніж у релігійному значенні. Для мене цей стан (тісно пов’язаний із попереднім, але, можливо, і з іншими) схожий на те, чого можна досягти через медитацію: повна зосередженість без фокусу. У голову спадають парадокси, що описують це відчуття:
повна свобода через повний контроль… радість у болі… сила в підпорядкуванні… міць у слабкості… підвищена свідомість через втрату усвідомлення… відчуття себе через самозникнення… сміюся з себе... не певна, що інша людина відчує це так само, але для мене саме ЦЕ — справжній сабспейс.
Тож, щоб якось підсумувати всі ці роздуми… Я не можу сказати, що таке сабспейс саме для тебе — мабуть, ніхто не зможе. Як зрозуміти, що ти там? Можливо, ти «просто знатимеш», а, може, усвідомиш це не відразу. Чому ти мала б туди прагнути? Не знаю. Але скажу ось що: не сприймай досягнення сабспейсу як мету чи нагороду за підпорядкування. З мого досвіду, чим сильніше ти його шукаєш, тим важче знайти. Зосередься на тому, що справді добре й правильно саме для тебе — і якщо це справжнє підпорядкування, сабспейс сам знайде тебе.